Сколіоз

Сколіотична хвороба – дуже складне і досить поширене ортопедичне захворювання, яке включає не тільки власне деформацію хребта і грудної клітки, але і весь симптомокомплекс порушень функцій внутрішніх органів, які розвиваються в організмі дитини внаслідок порушення форми грудної і черевної порожнини.

Під поширеністю сколіозу розуміють кількість людей, які хворіють на це захворювання зараз. Поширеність сколіозу варіабельна та залежить від величини і типу деформації. Біля 1% населення Земної кулі страждає сколіозом. Приблизно у 80% пацієнтів сколіоз виникає як самостійне захворювання і носить назву ідіопатичний, оскільки достовірно причини виникнення викривлення хребта дотепер залишаються невідомими. У інших 20% пацієнтів сколіоз є симптомом іншого захворювання. Частота розповсюдження ідіопатичного сколіозу підлітків (10-16 років) складає 2-3%. Деформації величиною більше 20 градусів зустрічаються в 0,3-0,5%, тоді як деформації більше 40 градусів складають до 0,1% випадків.

Ортопедична частина цього захворювання частіше за все визначається як сколіоз і має характерні ознаки: бічне викривлення хребта, патологічна ротація і торсія хребців, клиновидна деформація тіл хребців. В нормі хребці у фронтальній площині тіла утворюють рівну лінію. При сколіозі лінія хребців нагадує латинську букву C або S. При виникненні сколіозу виникає розворот хребців навколо вертикальної осі у напрямку опуклої сторони викривлення – патологічна ротація, яка найбільш виражена на вершині деформації хребта. Сколіоз в переважній більшості випадків виникає у дітей та підлітків, у яких хребці мають зони зростання в області коренів дуг, підстав остистого і поперечних відростків, замикальних пластин тіл хребців. Патологічна ротація хребців приводить до зміни напрямку тяги м’язів, сухожилок і зв’язок, що викликає асиметричну дію на зони зростання хребців і приводить до анатомічної деформації – торсії (скручуванню) хребця навколо осі. Фронтальне викривлення хребта викликає перевантаження зон росту тіл хребців на увігнутій стороні і розвантаження з опуклої сторони сколіотичної дуги.

Останнє за законом Гютера-Фолькмана приводить до зменшення зростання тіла хребця на увігнутій стороні і посилення на опуклій і викликає клиновидну деформацію тіл хребців.

При прогресуванні сколіозу хребці і остисті відростки на вершині викривлення ротуються в опуклу сторону, що спричиняє за собою вистояння ребер ззаду з опуклої сторони і западіння з увігнутої. Це призводить до формування деформації грудної клітки.